Грабова Уляна Зеновіївна

Мета сучасної школи — навчити молодих людей самостійно здобувати знання, знаходити найоптимальніші вирішення певної проблемної ситуації, аргументовано відстоювати власну позицію, чітко висловлювати свою думку, мати розвинені комунікативні здібності.

Власний особистісний і педагогічний портрет

     Кажуть, що вчителями не стають, ними народжується.

Цей дар Божий, чи відповідальна   і важка місія, випала на мою долю. Ще в дитинстві під час дитячих ігор я завжди перебувала в ролі вчителя. Потім було навчання у Волинському національному університеті імені Лесі Українки на математичному факультеті. І ось я вчитель!
     Кожна людина шукає свій шлях, а вчитель, як виявилося, - це не професія, це стиль життя, це джерело вдосконалення. Треба вміти сказати так, щоб в кожному твоєму слові учні відчували твою особистість, культуру, знання. Моя мета – підтримати в учнів жагу до знань, розвинути і зберегти, вселити віру в себе, в свої сили. Розумію, що сучасним школярам нелегко збагнути пріоритет знань, тому постійно спонукаю до пошуково-дослідницької роботи, всіляко допомагаю.
     Вважаю, що педагогічне покликання – це не тільки  передача знань, умінь і навичок, а й всебічний розвиток здібностей та можливостей учнів, виховання порядного, відповідального, свідомого громадянина країни. Моє життєве кредо: шість частин ключа до успіху: щирість, особиста цілісність, скромність, ввічливість, мудрість, милосердя. Так, буває важко, але дитячі допитливі очі завжди вносять гармонію в твоє життя.
     Вчитель – це вічний двигун, адже його знання повинні постійно рухатися вперед з часом. Така життєва і педагогічна позиція призвела до подальшого наукового росту, а саме, навчання в аспірантурі Волинського державного університету і подальший захист дисертації в Інституті математики НАН України. Вічність цієї професії полягає в тому, що людина знаходиться у вічному русі до пізнання.